Как здороваться на украинском языке. Доброе утро: утренние пожелания близким

1 добрый

1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц. ) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];

2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.

до́брий

будь \добрый - будь ла́ска; будь ласка́в

всего́ до́брого - на все до́бре, усьо́го найкра́щого (до́брого)

2 утроє

3 утро

1) ра́нок, -нку

2) театр. ра́нок

4 Доброе

5 втрое

утро́є, утри́чі; (в три раза - обычно ) у три ра́зи

6 утраивать

7 втрое

утро́є, утри́чі; (в три раза - обычно ) у три ра́зи

8 утраивать

9 потрійний

матем. трёхкра́тный, тройно́й, утро́енный

10 потроєний

матем. ; техн. утро́енный

11 хутро

I х`утро

техн. пушни́на

хутр`о

техн. мех (материал )

12 внутриутробный

внутрішньоутро́бний, внутріутро́бний

13 втридешева

нареч.

утриде́шева; (втрое дешевле) утро́є (у три рази́, утри́чі) деше́вше; (очень дёшево ) ду́же (надзвича́йно) де́шево

14 втридорога

утридорога, в три рази дорожче.

нареч.

утридо́рога; (втрое дороже ) утро́є (у три рази́, утри́чі) доро́жче; (очень дорого ) ду́же (надзвича́йно) до́рого

15 втрое

утроє, в-за-троє, троєм стільки, потрійно, употрійні. Втрое сплетенный - тройчатий, тройчастий.

нареч.

утро́є, утри́чі; (в три раза ) у три рази́, потрі́йно

16 втройне

см. Втрое.

нареч.

потрі́йно; (втрое ) утро́є, утри́чі; (в три раза больше ) у три рази́ (утро́є, утри́чі) бі́льше

17 дух

1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];

2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір"я. [Хвилинне зневір"я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;

3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл. ) он не в духе - у нього муха в носі;

4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис. ) богові душу віддати;

5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];

6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр. , у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];

7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил. ) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;

8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.

1) дух, -у

па́дать ду́хом - занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися

2) миф. дух, -а

до́брый \дух - до́брий дух

3) (дыхание ) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

[одни́м, еди́ным] ду́хом - (быстро, мигом ) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу ) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м

4) (воздух ) дух, -у

лесно́й \дух - лісови́й дух

5) (запах ) дух, -у; пах, -у

тяже́лый \дух - важки́й дух

18 имя

1) ім"я (р. ім"я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал. ) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім"я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім"я (ймення). Полное имя - повне ім"я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім"я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім"я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об"явить своё имя - назвати, об"явити своє ім"я (ймення). По имени - на ім"я (на м"я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім"я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім"ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім"я, на ймення? яке вам ім"я? як ваше ім"я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім"я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім"я (на ймення)? як йому ім"я (ймення)? [А як він на ім"я? Іван? (Звин.). Як на ім"я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім"ям, за його ім"ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім"я кого, чого, в ім"я чиє (чиїм ім"ям) (гал. ) в імени кого. [В ім"я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім"я закону, ім"ям короля, імператора, (гал. ) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім"я нашої приязни. Во имя чего - в ім"я чого. [В ім"я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім"я боже. На имя кого - на кого, на ім"я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім"я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім"я кого, чиїм ім"ям, (гал. ) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім"я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім"ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам. ) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім"я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім"я - легіон;

2) (репутация, слава) слава, ім"я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім"я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім"я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім"я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім"я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім"ям;

3) грам. - ім"я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім"я власне, загальне, збірне.

1) ім"я́, род. п. і́мені и ім"я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений ) іме́ння, йме́ння

во и́мя кого́-чего́ - в ім"я́ кого́-чого́

и́менем кого́-чего́ - ім"я́м (і́менем) кого́-чого́

и́мени кого́-чего́ - і́мені кого́-чого́

называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми - назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми

на и́мя чьё - (адресованный ) на ім"я́ чиє́

носи́ть и́мя - ма́ти ім"я́

от и́мени кого́ - від і́мені кого́

по и́мени - на ім"я́, на йме́ння

с мировы́м и́менем - зі світови́м ім"я́м (і́менем)

соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя - здобу́ти собі́ ім"я́

то́лько по и́мени - (внешне, формально ) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)

2) грам. ім"я́

и́мя прилага́тельное - прикме́тник

и́мя существи́тельное - іме́нник

и́мя числи́тельное - числі́вник

собира́тельное и́мя - збі́рне ім"я́

19 каждый

1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал. ) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім"я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам"яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];

2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п"ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п"ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п"ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];

3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал. ) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).

1 привет

привіт (-ту), привітання; срв. Приветствие. [Привіт тобі, зелена Буковино! (Самійл.). Шлемо тобі привіт від твого мужа (Франко)]. Передать -вет через кого кому - переказати привіт (привітання) ким кому. С искренним, товарищеским, коммунистическим -том - з щирим, товариським, комуністичним привітанням, привітом. Привет тебе! - привіт тобі, чолом тобі! Ни -ту, ни ответу - ні гласу, ні послушання. Без -вета оставшийся - непривітаний. [Непривітаний співець (Щогол.)].

приві́т, -у; (приветствие ) привіта́ння, віта́ння

См. также в других словарях:

ПРИВЕТ - ПРИВЕТ, привета, муж. Обращенное к кому нибудь доброе пожелание, выражение сочувственного отношения, солидарности. Шлю горячий привет вашей семье. Примите мой сердечный привет. С приветом, с коммунистическим приветом, с товарищеским приветом… … Толковый словарь Ушакова

Привет - Привет, дуралеи! Привет, дуралеи! Жанр мелодрама комедия Режиссёр … Википедия

привет - надо же, приветик, хелло, что за диво, чао, приветствую, салют, подумать только, вишь ты, батюшки светы, здоров, здравия желаю, наше вам с кисточкой, здорово живешь, мое почтение, удивительно, здравствуй, шелом, наше почтение, здрасти мордасти,… … Словарь синонимов

ПРИВЕТ - ПРИВЕТ, а, муж. 1. Обращённое к кому н. выражение чувства личной приязни, доброго пожелания, солидарности. Послать, передать п. кому н. Примите мой искренний п. 2. привет! Приветствие при встрече или расставании (разг.). Я ухожу, п.! 3. привет!… … Толковый словарь Ожегова

Привет, я - медведь Йоги Hey There, It s Yogi Bear! Тип мультфильма рисованный Жанр семейный мультфильм Режиссёр … Википедия

привет - бодрящий (Круглов); ласковый (Бунин, Фофанов); нежный (Круглов); огненный (Тулуб); отрадный (Фет); певучий (Вл.Соловьев); светлый (Надсон); теплый (Ратгауз); холодный (Полонский) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его… … Словарь эпитетов

привет - ПРИВЕТ, арх. – Приветливость. – Давыдка, непотребно с ними сразу этак. Ласку и привет держать надо. Забыл про государев наказ (1. 303). См. Самотик Пасс. сл. 207: «приветливость, приветливое обращение, отношение» (прост., арх.) … Словарь трилогии «Государева вотчина»

привет! - ПРИВЕТ, а, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

Привет.ру - У этого термина существуют и другие значения, см. Привет.ру. Привет.ру … Википедия

привет - сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? привета, чему? привету, (вижу) что? привет, чем? приветом, о чём? о привете; мн. что? приветы, (нет) чего? приветов, чему? приветам, (вижу) что? приветы, чем? приветами, о чём? о приветах 1. Если вы… … Толковый словарь Дмитриева

ПРИВЕТ - Передать привет Джонсону. Жарг. мол. Шутл. Сходить в туалет. Никитина 1998, 107. Привет из глубины души (от желудка). Жарг. мол. 1. Отрыжка. 2. Рвота. Максимов, 339. Привет с кладбища. Жарг. угол., Разг. Шутл. ирон. 1. Дешёвая суконная зимняя… … Большой словарь русских поговорок

Книги

Привет из Калифорнии , Юрий Малецкий. Юрий Малецкий дебютировал в 1986 году в журнале `Континент`, тогда еще `тамиздатском`. В 1997 году вышла его первая книга `Убежище`, повесть `Любью` вошла в шестерку финалистов Букеровской… Купить за 450 руб
Привет тебе, Митя Кукин! , Лев Кузьмин. Главные герои повестей "Привет тебе, Митя Кукин!" и "Олёшин гвоздь" - мальчишки, в свои детские годы познавшие несчастье, на которое так щедра война, - потерю родных. Но даже в нелёгкое время…

Ответ от роспись [гуру]
здоровеньки булы!

Ответ от Евровидение [гуру]
"привiт", "добрий ранок"

Ответ от Осока [гуру]
здоровеньки були!

Ответ от Пользователь удален [активный]
Привіт! Доброго ранку! Надобраніч!
Привет! Доброе утро! Спокойной ночи!

Ответ от Андрей Смирнов [гуру]
Hi, good mornig, и т.д не забивай себе голову.

Ответ от Ђатьяна [гуру]
А какое "т.п." Вас еще интересует?

Ответ от Irina Kurzhumova [активный]
Я е що я е
I am what I am
Наверное так:-), хоть я из Украины, но с украинским у меня немного проблемы

Ответ от Николь Котова [новичек]
Доброго дня!
Вивчайте українську мову! Усе у житті Вам знадобиться. Я украинка (Кировоградська обл). Ви як я розумію з Росії?! Ні, ми не гнобимо москалів, ми благородна нація. Я вважаю, що володію українською мовою добре для свого віку. З кожним роком вона удосконалюється. Можліво, що Ві не зрозумілі ні слова.

Ответ от Ђатьяна Дмитерко [новичек]
Николь, вас попросили написать приветствие. для мероприятия. а вы тут ненависть свою выливаете

Ответ от Елена Котрехова [новичек]
Да нет, я всё понял... Служил всё же на Западной Украине 84-86 год. Розумию вкраиньську мову... есть такая русская песня (строевая) ,а в ней такие слова: "пусть враги запомнят это, не грозим, а говорим-мы прошли, прошли с тобой полсвета, если надо-повторим!... Это деды мои пропавшие на войне и твои деды пропавшие тем же писАли... И не хотелось бы повторять...

Доброе утро - это волшебное пожелание, которое человек встречает первым за сегодня. Потом посыплются другие слова и реплики, деловые, обыденные и даже порой не всегда приятные, но вы, как в захватывающей игре получив чудодейственную "защиту", уже не будете болезненно реагировать на всю суету и будничность этого дня. Доброе утро будет сопровождать вас весь день вплоть до самого вечера.

Поделитесь своим добрым утром с любимым человеком. Ведь, если у него была спокойная ночь, он хорошо выспался, и буквально в первые минуты после пробуждения получил от вас "Доброе утро" - что может быть замечательнее его улыбки и приятной мысли о вас!

Лучик солнца на рассвете
Пусть любовь мою приветит,
Подоконник пусть осыплет
Нежной пудрой.

Ты глаза откроешь, сядешь,
Улыбнешься, просияешь
И тихонечко мне скажешь:
«С добрым утром!»

Счастье радугой вдруг станет,
В новый день тебя поманит.
Пусть он будет светлый, мудрый!
С добрым утром!

Сегодня утро будет добрым
И у тебя, и у меня.
Ведь снова вместе мы с тобою
Его встречаем: ты и я.
Пусть лучики тебя разбудят,
Ты улыбнешься им в ответ.
Пусть день сегодня добрым будет,
Ты мой любимый человек!

Доброе утро, родной человечек!
Пусть наш союз будет крепок и вечен.
Солнышко дарит тебе свою ласку,
Я же тебе принесу кофе чашку.
Ты наслаждайся любимым напитком,
Я же любуюсь твоею улыбкой.
Каждое утро с тобой просыпаться -
Разве не это поистине счастье?

Утро Доброе Доброго дня
Золотыми губами рассвета целует меня,
В теплых пальцах ладошку зажав - и бояться мне нечего -
Поведет к благосклонному теплому Доброму вечеру.

Первый лучик солнца
Блещет сквозь оконце,
Доползет до ушка
И нырнет в подушку,

Жаль, что я не солнце
И твое оконце
Для меня закрыто
Пока сегодня спишь ты!

Ну, сколько спать-то можно?
Бужу тебя безнадежно!
Бужу тебя беспробудно!
Шепчу тебе: «Доброе утро!»

Доброе утро - пожелания на украинском языке

Сонце очі відкриває, місяць сонний позіхає,
Прокидається світанок, годі спати добрий ранок!

Ранок глянув у віконце,
Досі спиш? Прокинься, сонце!
Сто цілунків відсилаю,
З добрим ранком я вітаю!

Як прокинешся ти зранку,
То відчуєш на світанку -
Щастя я тобі бажаю
І лише тебе кохаю!

Я пошлю тобі дарунок -
Ніжний в щічку поцілунок!
Добрий ранок! Посміхнись
І на мене подивись!

СМОТРИ ТАКЖЕ:

Подписывайся на наш telegram и будь в курсе всех самых интересных и актуальных новостей!

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.